Тому-що: іліктарат™, iliktarat

.rz: Дефолт України-2.

Зацікавленим у темі нагадую, теорію дефолту України як стартової реформи [link] я розробив ще на кінці 2013-го року. Досі впевнений, у випадку якщо б тоді цей план було прийнято, все далі пішло значно краще. Але сталось як сталось, як і прогнозувалось [link].

І це прекрасно.

Основний допис [link].
friend, Любі Друзі...

.rz: Важко бути Піфією.

За результатом вчорашнього дня, хитрого плану наразі не сталось. Тому можна повторити: давати гроші блоґірам було дуже поганою ідеєю для Петра Олексійовича Порошенко [link]. Якого я до-речі моментами безмірно поважаю, хоча як президент середнього класу він обісрався й грантожери йому не допомогли ніяк, хоча обіцяли що з ними буде "не як у Ющенко".

Ну так дійсно,"не як у Ющенко". Цілих 24% лузерів.

І це прекрасно.

Основний допис [link].
julja, Йуля

.rz: Венесуела-2019.

Почну з основ, головної тези тексту: "Уго Чавес правак". В Україні склалось переконання, що Венесуела це черговий лівацький експеримент, який не полетів. Це не так. Існує небагато речей у цьому світі, більш лівих ніж найправіший "маніфест ОУН(Б)" середини сорокових років двадцятого століття (їх було багато). Так ось, "ідеї Болівара" не відносяться до цього класу об'єктів.

Чавізм по своїй суті права ідея. Замішана на антиімперіялізмі (як ми з кацапами), ненависті до компрадорів (про це далі), правах малих народів (які складають південноамериканський суперетнос), але права ідея. Вона обісралась.

Що ставить задачу віднайти саме ту причину, яка наразі занурює Венесуелу в глибину мороку.

Існує мінімум чотири версії техногенної катастрофи у Венесуелі.

1. Диверсії іноземних держав.
2. Бунт власного середнього класу.
3. Військовий метод.
4. Перша жертва панівного соціально-демографічного тренду цивілізації.

Почнемо по порядку:

1. Диверсії. Як відомо, британський колоніалізм породив двох дітей. Одна дитина (Сполучені Держави Америки) нічого, а інша бридкий виблядок (Росія). Версія згідно якої імперіялізм США запустив крах енергетичної системи Венесуели має право на життя. Можливо навіть, перші вибухи підстанцій відбулись саме як диверсія аналогів російських хлопчаків з диверсійних груп ГРУ (дуже смішно рюмсають перед смертю). Але нормальна держава перетравлює такі диверсії на "раз два". Версія диверсій не виключає, а посилює все інше.

2. Середній клас. Про це мало хто каже, але всі південноамериканські держави колоніальні. Це значить, що колись дуже давно дрібна іспанська шляхта втекла подалі від рідної батьківщини, зустріла людожерські (буквально) держави мезоамерики з кам'яним знаряддям праці, але розвинутою бухгалтерією з криптографією (я не жартую, у них навіть обчислювальні знаряддя були), очолила революції тубільців та знищивши ці потворні утворення почала панувати на своїй сторонці.

Ще раз: держави ацтеків, майя, та інша туземна хуябора були ПОТВОРНІ. Це людожерська гидота. Європа реально звільнила тубільців від гніту власних держав запропонувавши щось не настільки мерзотне.

Як наслідок цього, лишились міські нащадки конкістадорів. Середній клас. І як завжди, частина середнього класу захопилась фентезі, а саме гарними казочками про тубільну (без колеса, коли Європа вже з паровими машинами гралась) прости наш грішних Господи, "цивілізацію". Частиною цієї "цивілізації" був Чавес.

Ми ненавиділи Чавеса і на це були причини. Але давайте визнаємо: Чавес був генієм влади. Обаяшка, надзвичайно харизматична особистість, націоналіст (ідеї Болівара націоналістичні, як я вже казав). Бойовий генерал (там є де і з ким воювати). Чавес прийшов як голос мас і тримався на їх підтримці (часто майже фіктивній, у вигляді голосування з джунглів, т.ч. підробки виборів, хоча якщо б він не підробляв ці голоси вони б прийшли та реально за нього проголосували як типовий сурковський "глибинний народ").

Середній клас, компрадори, бюрократія, його НЕНАВИДІЛИ приблизно такою ненавистю, як Адольфич (цей київский синяк мабуть вже має зватись "художник-акціоніст") ненавидить жлобів.

Чорт зна скільки років, ці хлопці намагались сковирнути Чавеса. І знаєте що? Уго був геній. Коли всі його зраджували, коли армія вже тікала, коли натовп йшов на його палац вішати його за шию, він виходив посміхаючись до них і влаштовував ОБНІМАШКИ. Натовп переходив на його сторону і йшов пити пивце з ним.

Чавеса немає. Середній клас хоче крові чавістів.

3. Мілітаристика. Військові тупі. В структурі де Білозерська інтелектуал, немає місця для розуму. Армія це базис соціальної піраміди Маслоу. Тупа, але цілеспрямована істота, які лізе до горлянки іншої соціальної піраміди щоб її перегризти. Вона чавить, пригнічує особистість, розум, совість. І вона перемагає якщо проти неї не бореться така сама тупа рептилія (характерно, у всіх війнах цивільних жертв завжди більше ніж загиблих солдат).

Проблема цієї соціальної структури в її перевагах. Вона тупа. Армія це засіб на тиждень (Грузія), на роки (друга світова війна та Російсько-Українська війна), максимум на десятиліття. Але вона все робить тупо. По мірі бунту середнього класу проти Чавеса, його (класу) міграції, посади основних інфраструктурних об'єктах Венесуели займали солдатики-строковики.

Які "солдатської смєкалкой" видирали всі системи захисту, ставили "жучки" на запобіжники, ваяли скрутки на контактах.

Система була працездатна. До першої великої аварії. Ось вона.

4. Цивілізація. Історія людства знає багато прикладів, коли людська праця не коштувала нічого, або коштувала задорого. Сьогодні ми огороджуємо поля для овець і вішаємо віланів-бродяг, а завтра купуємо за золото негрів на прості роботи. Одне як правило слідує за іншим.

Зараз у всьому світі дефіцит кваліфікованої праці. Тих самих забитих білих "омег", які старанно чистять контакти, перевіряють рівень конденсату, вчасно міняють масло ДВЗ та графітові щітки на електродвигунах. Дефіцит білих мавп.

Уго Чавес, як я вже казав, був генієм. Він досконало утримував владу і експлуатував цих самих білих мавп (нащадків конкістадорів). Але мавпи не ідіоти і це розуміли. Тому вони роки тому полишили батьківщину. Кваліфіковані інженери, робітники, медсестри, програмісти, просто поїхали за кордон. Недокомплект в енергетичній компанії Венесуели досягає 70% (що і змушує ставити на пост солдатиків нещодавно вкрадених у племені з джунглів воєнкомом).

Кваліфіковані спеціалісти не обов'язкова штатна одиниця. Правильно налаштована система працює і без них. До першої великої аварії (яка може бути результатом диверсії, саботажу, або нехлюйства). Аварія відбулась.

Висновок. Де тут Україна. Ніде. Порошенко не Чавес. Тимошенко не Чавес. Навіть Зеленський не Чавес.

Але продуктивний клас залишив Україну і тут також рано чи пізно пиздане.

І це прекрасно.



Основний допис [link].
Тому-що: іліктарат™, iliktarat

.ua: Вибори-2019.

Вся ця свара порохоботів за бюджет виборчої кампанії-2019 Порошенко (хто не зрозумів, це вона), це не просто бійка лисих за зачіску, це явна ознака слабоумства цих самих порохоботів. Ідіоти дійсно думають, що їм щось світить і виділення грошей якось залежить від їх (прости Господи) "ефективності" чи лояльності.

Я подібну помилку робив десь в двадцять, коли стикаючись з реальними українськими виборчими кампаніями зі всіма своїми теоріями міжнародного республіканського інституту, кричав, волав, видирав собі волосся від хронічної корумпованості та якоїсь інфернальної антирезультативності виборчих штабів всіх рівнів.

З віком прийшло усвідомлення: я був дуже наївний дурень, про що мені не один раз майже прямо казали ментори. З якоїсь підліткової дурістики я дійсно вірив, що ось вся ця українська виборча возня в політичною рекламою та бюлетенями має якесь відношення до представницької демократії (яка гівно).

Реальність банальна: ні. Результати виборів в Україні визначаються в наслідок довгих, багатоетапних, силових переговорів неформальних виборщиків - членів виборчих комісій всіх рівнів. Вказані особи на кожному рівні є довіреними особами певних чітко визначених бюрократично-кримінальних племен з коріннями із радянської номенклатури. Під час торгу, дійові особи (актори) опираються на реальну явку (саме вона дозволяє перекладати бюлетені з пачки у пачку), віртуальні соціологічні опитування афілійованих кришами-франчайзами (партіями та політичними блоками) "соціологічних інститутів" , віртуальні голоси "соціально-вразливих верств суспільства" (раніше шахтарів, зараз переселенців й субсидіантів), та вето комісій вищого рівня. При цьому, комісії ведуть торги-перерахунки поки не досягається консенсус між ключовими акторами (іноді консенсусу допомагає крадіжка печатки ТВК, вивіз бюлетенів у невідомому напрямку чи виклик "Альфи" СБУ).

У цій системі сама виборча кампанія є для сторонніх осіб виключно меморіальним шоу, ритуальним масовим дійством на Бахтіним. Як вертеп, карнавал, чи гей-прайд [link].

У цій системі, реальна активність мас (як з Ющенко-2005 чи Порошенко-2014) тільки заважає процесу й викликає організаційний колапс на виборчих дільницях що здатні витримати максимум 20-30% явку.

Чим же тоді є виборчі бюджети (білі, сірі, чорні)? Все дуже просто, це є інститутом дару (дачі). Більшу частину часу, політична система працює в режимі концентрації малих струмків ресурсів у великі ріки з потраплянням цих потоків у кишені найвищих акторів. Це може бути перетворення хабарів у відкати смотрящім, подарунками люфтваффе герр Герінгу, чи передачею Іудеї Клеопатрі. Але існують моменти коли влада хитається, ріки розвертаються й римський тріумвір Антоній несе дари провінційному царю Іроду.

В Україні цим чітко контрольованим моментом є вибори, а формою дарів (винагородження корисних стовпів володарювання) - бюджети виборчих кампаній. Й будь-який одарований, якщо він не ідіот (а настільки ідіотів там мінімум) спробує використати бюджет за призначенням - вкрасти його, хоча б щоб розрахуватись з патроном одразу після його (або іншого патрона) перемоги.

З цієї точки зору, дати хоч копійку грошей блоґірам, буде дуже, дуже, дуже нераціональним вчинком зі сторони Петра Порошенко.

Гроші в системі отримує той, хто їх давав раніше. А раніше їх давав в кращому випадку Бірюков. Тому блоґір: лижи - не лижи, все проєбом.

І це прекрасно.

Основний допис [link].
cyber-punk

.lj: Рукодупи.

Схоже вдалось прибрати набридливу пропозицію прийняти нову ліцензійну угоду ЖЖ (до цього коментарі вдавалось лишати тільки кожен раз додаючи їх разом з авторизацією). Для цього треба виділити інспектором Хром відповідну кнопку, прибрати атрибут disabled="disabled" та спокійно натиснути continue без відмітки про згоду з новою угодою.



Повірте, свій "ядерний ракетний двигун" (схоже на його стендовому дослідженні вони засрали Європу рутенієм-106) вони зробили так само через сраку.

ЩЕ:
Пости схоже теж тепер можу робити. Буду налаштовувати репостінґ.
ЩЕЕ:
Схоже вдалось. Про минулі танці з бубном навколо цієї проблеми є запис у профілі ЖЖ.

Основний допис [link].
cyber-punk

.ru: Голод у Росії 2017-2019.

Як визначити, що кацап планує щось збрехати, вкрасти, поламати, когось вбити, пограбувати чи зґвалтувати? Дуже просто. Якщо він ще дихає і одночасно не робить чогось з переліченого, то саме зараз він і вигадує як щось таке зробити.

Дефіцит хлібопекарської пшениці у Росії [link] щось з того штибу. Наслідок брехні, наївного шахрайства, бажання щось у когось вкрасти та когось на щось надурити.

Історія ця починається на зарі добровільного розформування СРСР. Саме тоді наші маленькі кривоногі та косоокі кошлаті друзі якимось абсурдним чином (не без ледарства українців) освоїли класичний колоніальний бізнес: перепродаж хліба.

Формула виглядала так: ледачі щодо мов, опціонів, умов доставки у порти українські аграрії везли зерно до РФ. Де його, шляхом нехитрих маніпуляцій зі стандартами (тих самих, за які бились у часи ЄЕП) класифікували якщо не як фуражну, то точно не як висококласну. Після чого це дешеве за оцінками зерно йшло як на “голову всього” РФ - хліб, так і за традиціями Віденського інституту ім. Прімакова, комінтерну та інших МГІМО - на експорт, вже під видом хлібопекарської пшениці Росії, яку за кліматичних причин РФ майже не здатна виробляли.

Справи йшли жваво всі дев'яності. Не на багато гірше варилось й у тисячні. Але ось у десяті в Україні з'явились зернотрейдери, що швидко засвоїли всі мови з опціонами і з подивом дізнались що за світовими нормами українська пшениця не просто не фуражна, але вищого ґатунку.

Саме в цей незручний момент, за дивним збігом обставин професійний сутенер Володимир Володимирович Путін [link] озвучив ідею “зернового ОПЕК”. Що звичайно було класичною угодою за Путіним: “ти робиш те що мені потрібно, а в обмін я роблю те що мені дуже потрібно”.

Й тут слід згадати вічнолегітимного четвертого президента України - Віктора Федоровича Януковича. Хоча у всяких “чєпушильних” для нього варіантах (військо, авіація, космос) він віддавав росіянам все що ті бажали, але щодо власних інтересів Віктора Федоровича, Путін завжди отримував від нього залупу за щоку (в помсту за що Путін з характерною для нього підлістю і вбив молодшого сина Януковича).

Якщо коротко, то на український аграрний сектор у Януковича були свої плани. В планах був наявний державний земельний банк що мав віддати в оренду державну, нічийну та виморочну землю міжнародним агрохолдингам після чого загадково приватизуватись. Путін зі своєю недолугою оборудкою виглядав відвертим пігмеєм на фоні масштабу афери екс-крадія шапок.

Що почалось потім, мабуть знають всі. Війна, яку я так вперто, чітко, в деталях біля десяти років [link] передбачав.

Але проблема кацапської брехні завжди полягала в тому, що вони завжди забували що саме і кому вони брешуть, і в першу чергу забували що вони брехали собі [link].

Росія не може виростити достатньо пшениці щоб випекти для себе хліб без додавання гороху, картоплі, хімії, чи відходів целюлозної чи деревоперербною промисловості. Все що вона здатна виростити, це низькоякісне сире фуражне зерно, яке теж не здатна самостійно переробити в м'ясо-молочні продукти і тому в умовах торгової блокади гноїть.

Тому, дефіцит хліба в Росії це тільки початок. Початок кінця.

Без українського зерна, без канадської пшениці, без американської кукурудзи Росію чекає те, що завжди наставало в Росії без українського зерна, без канадської пшениці, без американської кукурудзи - голод.

Голод в Росії.

Перший масовий голод ХХІ століття.

І це прекрасно.
cyber-punk

.us: Про Трампа та Путіна. Або Путіна і Трампа.

Без зайвої сором'язливості нагадаю, що структура американського (і не тільки американського) суспільства [link] розписувалась мною багато років тому. Для тих хто забув, освіжу спогади:

Американське суспільство (та й будь-яке здорове суспільство) складається з трьох страт: 1) Upper class 1%-2% 2) Upper middle class 10%-15% 3) Lower middle class 35%-50%. В свою чергу вищий клас, містить у собі Upper upper class що складає біля 0,1-0,2% популяції.

Обраний американський президент Дональд Джон Трамп є молодшим представником Upper upper class, американської бізнес-аристократії. Він є третім поколінням сім'ї підприємців, що переїхала до США у ХІХ столітті.

Буквальний переклад прізвища Trump "різноробочий, хлопець на побігеньках". Основний бізнес - реконструкція. Суперздібність: реструктуризація боргів та переробка збиткових активів на прибуткові. Програма: Make America Great Again (MAGA, Зробити Америку Знову Величною).

Перефарбувати кремль у білий колір.



За описом, цілком очевидно ким є Трамп. Трамп це каратель (санатор) відряджений Вищим вищим класом розчавити меркантильний соціалістичний бунт основної маси Upper class-у (яка, як чудово показано у House of Cards в основному складається з номенклатури обох партій) та полагодити систему що будувалась батьками-засновниками.

Це значить, що Америка знову хоче бути "містом на пагорбі". Вона не хоче мати справи з "тюрмою народів" (Європою, до якої відноситься і Росія). США знову збираються стати половиною світової економіки. На цю державу чекає великий ремонт, під час якого з під плінтусів буде вигнано чимало тарганів, а на пацюків насувається виклик спеціальної служби.

Розібравшись з Трампом, перейдемо до російського президента Володимира Путіна (Платова). Володимир Путін:

1. Виходець з соціального дна (батьки, помісь партійної обслуги та так званої ленінградської "ліміти" - імпортованих у місто підприємствами та приписаних до них крєстьян).

2. У молодості був учасником ОПГ Усвяцова, що судячи з власного сороміцького віршика на могилі засновника займалась сутенерством (ймовірніше за все, за заведеними у таких колах порядками був зґвалтований у підлітковому віці).

"Пахання на баб" дуже характерне для сутенерів переконання.



3. За натяками вчительки з німецької, ближче до випуску став коханцем батька однокласника, великого армійського чина у європейському окупаційному угрупуванні військ СРСР.

4. Був відверто прилаштований на "сінєкуру" у КДБ, Ленінградський державний університет (що підтверджує п. 3).


Солоденький топтун Володя.



5. З появою плєши (втратою кондицій) був засланий у елітний пансіон для екс-коханців вищого керівництва СРСР - т.з. "Лісову школу розвідки".

6. По закінченню "школи", був відправлений на іншу сінєкуру - на організацію молодіжного співробітництва у ГДР (облаштовував оргії комсомольських вожаків). Саме там він познайомився з охоронцем у стріп-клубі Хірургом-Залодогановим.

Пташенята Усвяцова.



7. По поверненню у КДБ Ленінграда, працював у "внутрішній розвідці". Переклад: трусив з валіз фінів пляшки спирту "Роял" та працював з перекладачками й проститутками.

8. Із входженням у "команду" мера-бабія Собчака, займався його дівчатами та перекривав загули його дочки.

9. Організував казино "Нєва-Шанс" невід'ємною частиною якого був бордель.



10. Відповідав за контрабанду кокаїну через північний морський флот. Перетворив Петербург на столицю російської дитячої проституції.

Месіджі цієї фотографії не піддаються ліку.



Власне, з життєпису цілком очевидно ким є і Путін. Також очевидно, що Трамп швидко впізнає (якщо не знає цього давно) з ким має справу.

І головне: Дональд Джон Трамп це саме та людина, яка відмінно знає як працювати з такими Путіними.

І це прекрасно. І було б ще прекрасніше, якби український політичний клас не був тим же борделем "Нєва-Шанс".
Наші "Сєвєрниє Братішкі™"..., kacap

.sm: Смердючий Кацапець.



Російська амбасада у Лондоні, вкотре потішила поціновувачів відповідного жанру [link] у Британії. Оскільки корабель-привид "Смердючий Кацапець" та його експедиція наразі нікого (окрім мабуть сирійських немовлят, яким доля масово загинути від цього російського дива техніки) не налякали, в хід пішли традиційні російські моральні цінності, які звичайно поза Московією ніде не водяться. Не можу не допомогти пропаганді молодших братиків:









Проситься на макрос.