?

Log in

No account? Create an account
Нотатки Українського Імперіяліста™
23 most recent entries

Date:2018-03-12 20:13
Subject:.ua: Вибори-2019.
Security:Public

Вся ця свара порохоботів за бюджет виборчої кампанії-2019 Порошенко (хто не зрозумів, це вона), це не просто бійка лисих за зачіску, це явна ознака слабоумства цих самих порохоботів. Ідіоти дійсно думають, що їм щось світить і виділення грошей якось залежить від їх (прости Господи) "ефективності" чи лояльності.

Я подібну помилку робив десь в двадцять, коли стикаючись з реальними українськими виборчими кампаніями зі всіма своїми теоріями міжнародного республіканського інституту, кричав, волав, видирав собі волосся від хронічної корумпованості та якоїсь інфернальної антирезультативності виборчих штабів всіх рівнів.

З віком прийшло усвідомлення: я був дуже наївний дурень, про що мені не один раз майже прямо казали ментори. З якоїсь підліткової дурістики я дійсно вірив, що ось вся ця українська виборча возня в політичною рекламою та бюлетенями має якесь відношення до представницької демократії (яка гівно).

Реальність банальна: ні. Результати виборів в Україні визначаються в наслідок довгих, багатоетапних, силових переговорів неформальних виборщиків - членів виборчих комісій всіх рівнів. Вказані особи на кожному рівні є довіреними особами певних чітко визначених бюрократично-кримінальних племен з коріннями із радянської номенклатури. Під час торгу, дійові особи (актори) опираються на реальну явку (саме вона дозволяє перекладати бюлетені з пачки у пачку), віртуальні соціологічні опитування афілійованих кришами-франчайзами (партіями та політичними блоками) "соціологічних інститутів" , віртуальні голоси "соціально-вразливих верств суспільства" (раніше шахтарів, зараз переселенців й субсидіантів), та вето комісій вищого рівня. При цьому, комісії ведуть торги-перерахунки поки не досягається консенсус між ключовими акторами (іноді консенсусу допомагає крадіжка печатки ТВК, вивіз бюлетенів у невідомому напрямку чи виклик "Альфи" СБУ).

У цій системі сама виборча кампанія є для сторонніх осіб виключно меморіальним шоу, ритуальним масовим дійством на Бахтіним. Як вертеп, карнавал, чи гей-прайд [link].

У цій системі, реальна активність мас (як з Ющенко-2005 чи Порошенко-2014) тільки заважає процесу й викликає організаційний колапс на виборчих дільницях що здатні витримати максимум 20-30% явку.

Чим же тоді є виборчі бюджети (білі, сірі, чорні)? Все дуже просто, це є інститутом дару (дачі). Більшу частину часу, політична система працює в режимі концентрації малих струмків ресурсів у великі ріки з потраплянням цих потоків у кишені найвищих акторів. Це може бути перетворення хабарів у відкати смотрящім, подарунками люфтваффе герр Герінгу, чи передачею Іудеї Клеопатрі. Але існують моменти коли влада хитається, ріки розвертаються й римський тріумвір Антоній несе дари провінційному царю Іроду.

В Україні цим чітко контрольованим моментом є вибори, а формою дарів (винагородження корисних стовпів володарювання) - бюджети виборчих кампаній. Й будь-який одарований, якщо він не ідіот (а настільки ідіотів там мінімум) спробує використати бюджет за призначенням - вкрасти його, хоча б щоб розрахуватись з патроном одразу після його (або іншого патрона) перемоги.

З цієї точки зору, дати хоч копійку грошей блоґірам, буде дуже, дуже, дуже нераціональним вчинком зі сторони Петра Порошенко.

Гроші в системі отримує той, хто їх давав раніше. А раніше їх давав в кращому випадку Бірюков. Тому блоґір: лижи - не лижи, все проєбом.

І це прекрасно.

Основний допис [link].





Date:2018-03-03 17:55
Subject:.lj: Рукодупи.
Security:Public

Схоже вдалось прибрати набридливу пропозицію прийняти нову ліцензійну угоду ЖЖ (до цього коментарі вдавалось лишати тільки кожен раз додаючи їх разом з авторизацією). Для цього треба виділити інспектором Хром відповідну кнопку, прибрати атрибут disabled="disabled" та спокійно натиснути continue без відмітки про згоду з новою угодою.



Повірте, свій "ядерний ракетний двигун" (схоже на його стендовому дослідженні вони засрали Європу рутенієм-106) вони зробили так само через сраку.

ЩЕ:
Пости схоже теж тепер можу робити. Буду налаштовувати репостінґ.
ЩЕЕ:
Схоже вдалось. Про минулі танці з бубном навколо цієї проблеми є запис у профілі ЖЖ.

Основний допис [link].

Репліки (Всього: 0 шт.) | в memories | В френди | @



Date:2017-02-16 16:52
Subject:.ru: Голод у Росії 2017-2019.
Security:Public

Як визначити, що кацап планує щось збрехати, вкрасти, поламати, когось вбити, пограбувати чи зґвалтувати? Дуже просто. Якщо він ще дихає і одночасно не робить чогось з переліченого, то саме зараз він і вигадує як щось таке зробити.

Дефіцит хлібопекарської пшениці у Росії [link] щось з того штибу. Наслідок брехні, наївного шахрайства, бажання щось у когось вкрасти та когось на щось надурити.

Історія ця починається на зарі добровільного розформування СРСР. Саме тоді наші маленькі кривоногі та косоокі кошлаті друзі якимось абсурдним чином (не без ледарства українців) освоїли класичний колоніальний бізнес: перепродаж хліба.

Формула виглядала так: ледачі щодо мов, опціонів, умов доставки у порти українські аграрії везли зерно до РФ. Де його, шляхом нехитрих маніпуляцій зі стандартами (тих самих, за які бились у часи ЄЕП) класифікували якщо не як фуражну, то точно не як висококласну. Після чого це дешеве за оцінками зерно йшло як на “голову всього” РФ - хліб, так і за традиціями Віденського інституту ім. Прімакова, комінтерну та інших МГІМО - на експорт, вже під видом хлібопекарської пшениці Росії, яку за кліматичних причин РФ майже не здатна виробляли.

Справи йшли жваво всі дев'яності. Не на багато гірше варилось й у тисячні. Але ось у десяті в Україні з'явились зернотрейдери, що швидко засвоїли всі мови з опціонами і з подивом дізнались що за світовими нормами українська пшениця не просто не фуражна, але вищого ґатунку.

Саме в цей незручний момент, за дивним збігом обставин професійний сутенер Володимир Володимирович Путін [link] озвучив ідею “зернового ОПЕК”. Що звичайно було класичною угодою за Путіним: “ти робиш те що мені потрібно, а в обмін я роблю те що мені дуже потрібно”.

Й тут слід згадати вічнолегітимного четвертого президента України - Віктора Федоровича Януковича. Хоча у всяких “чєпушильних” для нього варіантах (військо, авіація, космос) він віддавав росіянам все що ті бажали, але щодо власних інтересів Віктора Федоровича, Путін завжди отримував від нього залупу за щоку (в помсту за що Путін з характерною для нього підлістю і вбив молодшого сина Януковича).

Якщо коротко, то на український аграрний сектор у Януковича були свої плани. В планах був наявний державний земельний банк що мав віддати в оренду державну, нічийну та виморочну землю міжнародним агрохолдингам після чого загадково приватизуватись. Путін зі своєю недолугою оборудкою виглядав відвертим пігмеєм на фоні масштабу афери екс-крадія шапок.

Що почалось потім, мабуть знають всі. Війна, яку я так вперто, чітко, в деталях біля десяти років [link] передбачав.

Але проблема кацапської брехні завжди полягала в тому, що вони завжди забували що саме і кому вони брешуть, і в першу чергу забували що вони брехали собі [link].

Росія не може виростити достатньо пшениці щоб випекти для себе хліб без додавання гороху, картоплі, хімії, чи відходів целюлозної чи деревоперербною промисловості. Все що вона здатна виростити, це низькоякісне сире фуражне зерно, яке теж не здатна самостійно переробити в м'ясо-молочні продукти і тому в умовах торгової блокади гноїть.

Тому, дефіцит хліба в Росії це тільки початок. Початок кінця.

Без українського зерна, без канадської пшениці, без американської кукурудзи Росію чекає те, що завжди наставало в Росії без українського зерна, без канадської пшениці, без американської кукурудзи - голод.

Голод в Росії.

Перший масовий голод ХХІ століття.

І це прекрасно.

Репліки (Всього: 12 шт.) | в memories | В френди | @



Date:2017-01-14 01:27
Subject:.lj: Колись.
Security:Public





Date:2016-11-14 06:51
Subject:.us: Про Трампа та Путіна. Або Путіна і Трампа.
Security:Public

Без зайвої сором'язливості нагадаю, що структура американського (і не тільки американського) суспільства [link] розписувалась мною багато років тому. Для тих хто забув, освіжу спогади:

Американське суспільство (та й будь-яке здорове суспільство) складається з трьох страт: 1) Upper class 1%-2% 2) Upper middle class 10%-15% 3) Lower middle class 35%-50%. В свою чергу вищий клас, містить у собі Upper upper class що складає біля 0,1-0,2% популяції.

Обраний американський президент Дональд Джон Трамп є молодшим представником Upper upper class, американської бізнес-аристократії. Він є третім поколінням сім'ї підприємців, що переїхала до США у ХІХ столітті.

Буквальний переклад прізвища Trump "різноробочий, хлопець на побігеньках". Основний бізнес - реконструкція. Суперздібність: реструктуризація боргів та переробка збиткових активів на прибуткові. Програма: Make America Great Again (MAGA, Зробити Америку Знову Величною).

Перефарбувати кремль у білий колір.



За описом, цілком очевидно ким є Трамп. Трамп це каратель (санатор) відряджений Вищим вищим класом розчавити меркантильний соціалістичний бунт основної маси Upper class-у (яка, як чудово показано у House of Cards в основному складається з номенклатури обох партій) та полагодити систему що будувалась батьками-засновниками.

Це значить, що Америка знову хоче бути "містом на пагорбі". Вона не хоче мати справи з "тюрмою народів" (Європою, до якої відноситься і Росія). США знову збираються стати половиною світової економіки. На цю державу чекає великий ремонт, під час якого з під плінтусів буде вигнано чимало тарганів, а на пацюків насувається виклик спеціальної служби.

Розібравшись з Трампом, перейдемо до російського президента Володимира Путіна (Платова). Володимир Путін:

1. Виходець з соціального дна (батьки, помісь партійної обслуги та так званої ленінградської "ліміти" - імпортованих у місто підприємствами та приписаних до них крєстьян).

2. У молодості був учасником ОПГ Усвяцова, що судячи з власного сороміцького віршика на могилі засновника займалась сутенерством (ймовірніше за все, за заведеними у таких колах порядками був зґвалтований у підлітковому віці).

"Пахання на баб" дуже характерне для сутенерів переконання.



3. За натяками вчительки з німецької, ближче до випуску став коханцем батька однокласника, великого армійського чина у європейському окупаційному угрупуванні військ СРСР.

4. Був відверто прилаштований на "сінєкуру" у КДБ, Ленінградський державний університет (що підтверджує п. 3).


Солоденький топтун Володя.



5. З появою плєши (втратою кондицій) був засланий у елітний пансіон для екс-коханців вищого керівництва СРСР - т.з. "Лісову школу розвідки".

6. По закінченню "школи", був відправлений на іншу сінєкуру - на організацію молодіжного співробітництва у ГДР (облаштовував оргії комсомольських вожаків). Саме там він познайомився з охоронцем у стріп-клубі Хірургом-Залодогановим.

Пташенята Усвяцова.



7. По поверненню у КДБ Ленінграда, працював у "внутрішній розвідці". Переклад: трусив з валіз фінів пляшки спирту "Роял" та працював з перекладачками й проститутками.

8. Із входженням у "команду" мера-бабія Собчака, займався його дівчатами та перекривав загули його дочки.

9. Організував казино "Нєва-Шанс" невід'ємною частиною якого був бордель.



10. Відповідав за контрабанду кокаїну через північний морський флот. Перетворив Петербург на столицю російської дитячої проституції.

Месіджі цієї фотографії не піддаються ліку.



Власне, з життєпису цілком очевидно ким є і Путін. Також очевидно, що Трамп швидко впізнає (якщо не знає цього давно) з ким має справу.

І головне: Дональд Джон Трамп це саме та людина, яка відмінно знає як працювати з такими Путіними.

І це прекрасно. І було б ще прекрасніше, якби український політичний клас не був тим же борделем "Нєва-Шанс".

Репліки (Всього: 2 шт.) | в memories | В френди | @



Date:2016-10-28 23:00
Subject:.sm: Смердючий Кацапець.
Security:Public



Російська амбасада у Лондоні, вкотре потішила поціновувачів відповідного жанру [link] у Британії. Оскільки корабель-привид "Смердючий Кацапець" та його експедиція наразі нікого (окрім мабуть сирійських немовлят, яким доля масово загинути від цього російського дива техніки) не налякали, в хід пішли традиційні російські моральні цінності, які звичайно поза Московією ніде не водяться. Не можу не допомогти пропаганді молодших братиків:









Проситься на макрос.

Репліки (Всього: 1 шт.) | в memories | В френди | @



Date:2016-05-30 09:31
Subject:.ua: Гейпарад-2016.
Security:Public

Ви маєте зрозуміти, що справжні тру-геї це такі суворі чоловіки у качалках, що слухають шансон та мають справжнє чоловіче хобі штибу відновлення "вухастого" запорожця до заводського (конвеєрного) стану. Вони брутальні, слідкують за своїм тілом, їхня система виділення тестостерону побудована так, що їм похуй кого їбати: жінок, чоловіків, дітей, тварин, неживі предмети. У них немає характерних ужимок. У справжніх геїв сім'ї з дітьми і "Лада Каліна".

Те що ми бачимо на прайдах, це нижча, мерзенна й зневажена каста гей-спільноти - проститути. Всі ці митці, активісти, актори, тощо. Вони слабкі й бліді (якщо не стриптизери), продажні (завжди) їх пригноблюють в першу чергу інші геї. Гейський секс для них це біль і приниження.

Їхні прайди це не виклик суспільству [link], це гра. Вони виходять на вулиці наших міст щоб отримати іншу форму болі і приниження. Обмінятись в бійці з молодими симпатичними націоналістами своєю кров'ю, своєю слиною, своїми хворобами що передаються статевим шляхом і (бажано) своїми номерами телефонів.

Чи маємо ми заборонити прайди? Це такий же абсурд як заборона педерастії. Цей бій, цей накал, ці шмаркачі що потім пояснюють своїй дівчині звідки у них гепатит, це частина гри, ритуал залицяння. Це як бійки стюартів на стадіонах з футбольними хуліганами, це як війни субкультур типу "гопніки проти металістів". Масові бійки класу "стінка на стінку" це частина ісконної європейської культури. Поки їм вдається не переходити на холодну (не тільки) зброю, я пишаюсь регулярністю з якою українці ще здатні на цю розвагу.

Ви прекрасні. Повторюйте це кожен рік.





Date:2015-06-30 06:25
Subject:.us: Про походження сім’ї, держави, права, та про гейські союзи.
Security:Public

Ймовірно слід визнати, що говорячи про шлюб як чисто церковний інститут, ми лукавимо. Сім’ї штибу «хлопчик + дівчинка» та «хлопчик + багато дівчаток» були відомі Європі задовго до масового розповсюдження християнства.

Інша справа, що древня людина істота виключно раціональна. Якщо прибрати міські легенди про Ярил, у які древні люди вірили не більше, ніж ми в Інтернет-меми, а також традиційний коспей у вигляді вишиванок та стрибків через багаття, то створення сім’ї у ті часи це достатньо жорсткий кейс, де дуже досвідчені койчі пари племен ведуть силові переговори щодо системи взаємних гарантій (посаг, калим), розподілу готової продукції у вигляді нащадків та поділ майна подружжя у випадку розлучення. У цій історії жінка навіть після шлюбу знаходиться під захистом свого клану, аж поки не народить власний клан нащадків, який у випадку чого захистить її від татуся-бешкетника.

Та в якийсь момент з’явилась проблема: з якоїсь загадкової причини клан у Європі почав зникати, лишившись лише в середовищі скотарів, горців та мандрівних торговців. Я це пов’язую з відмовою від кущового способу вирощування злаків, який (привіт агроному Трофиму Денисовичу Лисенко) дійсно давав кращий результат за рахунок більшої інтенсивності виробництва, що досягалось активним використанням ручної праці з мотикою.

На відміну від мотики, рало (оббитий залізом дерев’яний плуг) не тільки вимагає більшої фізичної сили у використанні, але й за рахунок щільності посадки не потребу регулярної прополки, що хоча й дає менші врожаї, але позбавляє сенсу традиційну жіночу роботу.

Менша інтенсивність при меншій працемісткості виробництва, вимагає більших угідь.

Це в свою чергу вимагає захоплення все нових земель. Таким чином, сім’я це вже не союз чоловіка та жінки з метою досягнення матеріального благополуччя, а союз батька-вождя та 10-20 його синів, що зайняті корчуванням, обробкою, захистом своїх та захопленням чужих земель. Як показано в «Тарасі Бульбі», жінка в середньовічній аристократичній родині це лише пристрій з виробництва воїнів.

Тому, жінці у цей період потрібен захист від надлишкової експлуатації і цей захист їй надала церква. Як популярність православ’я в середовищі селян пояснюється величезною кількістю свят, коли працювати на пана було «гріх», так і традиційна набожність жінок відмінно пояснюється ухиленням від репродуктивного обов’язку. На відміну від своєї англо-саксонської товарки, яка народжувала «на убій», а потім замінювалась іншою дружиною, слов’янка талановито відлинювала від дітонародження ховаючись за рясою попа.

Таким чином, в кожній сім’ї з’явився свій попівський шпигун, проте церква за свій захист почала вимагати від жінки все більшого релігійного ентузіазму. Якщо врахувати, що на певному етапі населення переселилось у міста, й чоловік більше не відчував потребу в десятках синів, цілком логічним стало прагнення жінки до емансипації та секуляризації.

Досягти цього було не важко, особливо якщо врахувати, що до того часу саме розквітла національна держава, яка мала кепську звичку знищувати в періодичних війнах чималу частину своїх чоловіків. Результатом цього чудового процесу стали натовпи вдів, яким з одного боку була потрібна цивільна дієздатність, а з іншого їх так зручного було поставити за верстати, поки їхні чоловіки помирають у окопах.

Так виникла нова сім’я: сім’я вдівська, сім’я малодітна, сім’я міська. В цій сім’ї жінка народжує дитину, віддає її на виховання у державну школу (де дитині вбивають в голову шляхетність смерті за національну державу) після чого виступає агентом військкомату, в обмін на що, користується повним захистом національної держави.

Власне кажучи, це ми наразі і маємо: національну державу, що лежить у подружньому ліжку і своїми щупальцями (дільничі міліціонери, соціальні працівники) активно втручається у справи, які в цьому ліжку відбуваються.

І тут ми нарешті доходимо до міфічного рішення верховного суду США. Що саме зробили американці? Вони, з характерним для цієї нації цинізмом, почали демонтаж традиційної соціалістичної малодітної сім’ї, що заснована на зареєстрованому державою шлюбі. Як в США, так і скоро за їх межами, зникає святенність «штампіку». Абсурдується ідея втручання держави в особисте життя на стороні жінки (адже в новій сім’ї жінки або немає, або обидва учасники жінки). Зникає хоч якась логіка у «захисті від сімейного насилля» (ми дійсно маємо якось втручатись у п’яну бійку пари педерастів?). Ювенальна юстиція та усиновлення відтепер мають зміст тільки у випадку надання дітям цивільної дієздатності з моменту появи другої сигнальної системи.

Зникає зміст у нерівності при розділі майна подружжя.

І нарешті, жінка втрачає інтерес до державного шлюбу. Шлюб як запис у державній базі даних припиняє чимось відрізнятись від створення юридичної особи.

І це прекрасно.

http://none-smilodon.kiev.ua/:





Date:2015-05-18 16:48
Subject:.ua: ВЙНННГ.
Security:Public

Особисто я давно прийняв для себе рішення: ніколи не коментувати конфлікти незнайомих мені людей які не платять мені гроші. В правильності цього рішення, довелось впевнитись, коли пара моїх фейсбучних знайомих, з якими я спілкувався особисто* побилися під час історії з укртранснафтою. Я тоді відмовляв їх через спільних друзів не знімати побої, бо «Пєтя і Бєня завтра перетруть». І перетерли. Бєня визнав що був не дуже правий і ледь не наніс всім разом збитки. А два придурки, один власник туристичного агентства, а інший з лівим цехом по виробництву чогось, ледь не зловили по умовному строку за хуліганку.

Так ось, мені плювати на Сашу Яктамйого. Це звичайний найманий працівник, людина з ім’ям що нагадує псевдонім порнозірки й можливо мрійник чи аферист. Але мені, як принциповому вестернізатору, не подобається реакція на це залишків політичного класу України.

Як казав бурят Віктор Цой, допоки не зустрівся з хунтовим «Екарусом» та став мацою, всі люди діляться на тих хто сидить на трубах, та яким потрібні гроші.

Арсеній Петрович Яценюк відноситься до тих, кому потрібні гроші, бо його труба в нахуй нікому не впала.
Але є нюанс. Справа в тім, що люди яким потрібні гроші, поділяються на тих хто їх клянчить, і тих хто їх вибиває.

Арсеній Петрович не може вибити собі гроші. І не може по тій простій причині, що за тиждень як залишені без бензину танки ЗСУ припинять зупиняти «молоді республіки», Арсеній Петрович опиниться в Лондонському сіті й «мес’є, же нема па сіжур» стане на біржу праці з резюме «екс-голова національного банку східноєвропейської екс-держави шукає роботу в інвестиційному банку». І хуй її отримає.

Бо такі персонажі як він, в Лондоні ходять на допити, а не на роботу. І уряд у вигнанні йому не світить, бо буде він складатись з Віктора Ющенка, трьох радянських українських дисидентів, п’яти діаспорян і тієї тьолки, що написала книгу про українські трактори.

Все. Людини з прізвищем «Яценюк» в штатному розписі Уряду України в Екзилі немає, а поїхати кудись за межі Лондона буде Аресенію після арешту активів не по кишені, та й полювання екс-комбатанти Яроша за екс-лідерами України влаштують епічне.

Тому Арсеній Петрович, ти не альфа-самець, а гамма-самка. За соціальним статусом Боровік (так його звуть?) знаходиться на три шаблі вище за тебе.

Ти керуєш урядом ніщєбродської країни, з тих, для яких в Британії є традиція вигадувати принизливу абревіатуру. Наприклад Росія – НПНЖ (Надійний Постачальник Нафти та Жінок). Чехія – ЯТБП (Я Там Блював в П’ятницю). Білорусь – ЄММНВ (Єдине Місце де Ми Не Воювали). Україна в цій системі зараз – ВЙНННГ – ВЕЛИКИЙ ЙОБАНИЙ НАБРИДЛИВИЙ НУДНИЙ НИЮЧИЙ ГЕМОРОЙ. І це твоя заслуга кролік, бо раніше ми були «Країна Дешевого Лайняного Пива» та та «Я Єбу Де Воно На Мапі».

І знаєш що Сєня найгірше? Як тільки Путіна знайдуть у кремлі повішеним, а Євгеній Примаков десь в Канберрі розсуне свої старчєскі сідниці для страпона Князя Уельського Чарлза, нас спробують випиздошити назад в Росію зі швидкістю м’яча на серії післяматчевих пенальті.

Але ми не дамось.

І це прекрасно.

ЩЕ:
* – Я взагалі, в своєму (секрет полішинеля) фейсбуці, після бана Нон Смілодона на тисячі друзів, намагаюсь додавати тільки людей, яких знаю особисто. Якщо ви приходите з жежечки, то якось маякуйте про це і повідомляйте хто заклав для оргвисновків.

http://none-smilodon.kiev.ua/:





Date:2015-05-02 13:13
Subject:.sm: Жрать нє дадім.
Security:Public


ЩЕ:
Водкі також нєт. Їдьте додому.

http://none-smilodon.kiev.ua/:





Date:2015-03-08 08:17
Subject:.sm: С празднічком, дєвачкі.
Security:Public













Date:2015-01-30 08:12
Subject:.ru: Ядерный пепел.
Security:Public

Один очень умный аналитик достаточно подробно пояснил, почему применение ядерного оружия - единственное рациональное решение для Кремля. Поскольку времени нет, приведу ответ на языке оригинала (да первый пост на русском, за последние 10 лет да еще и в ЖЖ). По поводу ядерного оружия, у меня есть два существенных замечания: 1. Все эти годы, Украина занималась сервисным обслуживанием ракет Р-36М, они же 15П014, они же SS-18 Mod.1,2,3 Satan. Насколько я понимаю, каждая без исключения "Сатана" приехала в Украину, была протестирована, подновлена и отправлена назад на родину. Если за все эти годы на Южмаше не смогли сделать в ракеты "закладки" исключающие применение этих ракет против Украины, то все мы, украинцы получим унизительную коллективную премию Дарвина. Нас зарежут мечом, который мы сами выковали. 2. Хорошая новость в том, что этого вероятнее всего не произойдет. Насколько мне известно, все что способно летать, русские под нашим же чутким трепетным руководством переделали в ракетоноситель "Днипро" и пульнули на орбиту. Остается "Булава", которая не летает (точнее летает, но не туда куда ее нацеливают) и "Тополь", которое единственное дерево тупее дуба. С "тополем" вообще произошла забавная история, как я понял он создавался для борьбы с американскими "Звездными войнами" и летит по траектории, которая теоретически доступна для поражения средствами ПВО. И средства ПВО США ее поражают, ради чего собственно в Черное Море, которое суть большая лужа и заходят разные американские крутые кораблики, которые и есть авангард системы американской противовоздушной обороны.

Кроме того, есть и другая забавная история - сам боеприпас, тот самый ядерный пепел, которым размахивают русские. Дело в том, что они не проводили испытания с 1990 года, да и до этого половина испытаний, которые проводил СССР был фейком в стиле Северной Кореи. То есть, где-то в своем заполярном Плесецке кацапы конечно вместе не подпрыгивали и гороха не ели, но "ядерная бомба" которую взрывал совок, это было такое пятиэтажное здание с пятнадцатью тысяч человек обслуживающего персонала.

Второй момент, связан с физикой процесса. Как объясняли мне знающие люди, сам процесс ядерной цепной реакции на планете Земля это такое чудо, которое служит доказательством существования других вселенных с другими законами физики. Чтоб запустить это на маленьком холодном голубом шарике, столько параметров должно совпасть до седьмого знака, что этого не может быть, потому-что этого не может быть вообще.

И это чудо само по себе постоянно хаотично меняется. Радиоактивные материалы потому и радиоактивные, потому-что они активны, нестабильны. Состав этой боеголовки склонен хаотично меняться и никто толком не знает, что там в этой боеголовке сейчас, не говоря уже о седьмом знаке. Кацапы рассказывают, что они что-то шаманят с америцием, но для этого нужна масштабная программа сведения всего что есть в одно место и деланья с ним того, что мы делали кацапскими ракетами.

Избегая вопроса закладок, традиционного русского "сломал, украл, про*бал" (в простанародье "Закон СУП"), скажу что это место закрыто. Все что в этом месте не закрыто, зовется "корпорация ТВЭЛ" и кацапы этим активно торгуют, пуская плутоний на продажу, и оставляя в шахтах болванки-обманки, из которых еще в СССР на две трети состояли "силы ядерного сдерживания".

То есть, чтоб успешно нанести ядерный удар по Киеву, должна состоять следующая цепочка событий: 1. кацапы осмеливаются 2. исполнители исполняют 3. ракеты не взрываются в шахтах 4. ракеты не взрываются в воздухе 5. ракеты не сбивает ПВО 6. ракеты попадают туда, куда нацелены 7. там на месте, в том что принесли ракеты таки запускается цепная реакция.

Учитывая закон СУП вероятность такой цепочки невелика, а неудача может привести к появлению у Украины не сработавших боезарядов, которые уже наши старички-боровички из НИИ сделают работоспособными и прицельно пульнут аккурат в сердце Мордора (назовем это "проект Фродо").


Так вот, чтоб этого не сталось, нужно как минимум "потренировать на кошках", т.е. чуточку побомбить какой-то Воронеж на контролируемой собой территории. В свою очередь, любое ядерное испытание будет надежно зафиксировано всеми участниками после чего будет дан старт гонки на уничтожение русских.

Дело в том, что история про ядерную зиму и гарантированное уничтожение это чистопородный фейк КГБ. Автор его - "советский ученый", который якобы создал "модель климата" (да, да и климатчейнж изобрел Иван Грозный), которая показала что ядерная война закончится ядерной же зимой.

Никто реально никакой зимы не считал, ядерная бомба это просто большая дура для прорыва "эшелонированной обороны" с последующим проникновением в дыру большого количества танчиков.

Но дело в том, что при ее запуске используются изотопы, которых на земле такое гомеопатическое количество, что это не просто топка печки облигациями, это закрытие для человечества целой области физики навсегда. Вот не будет для нас больше этой цяци в досягаемой области космоса. Потому "запад" сделал вид что на фейк повелся.

Андрей абсолютно прав в том, что нанести ядерный удар по Украине - единственное рациональное решение для Москвы. Но есть нюанс. Единственная причина почему Россия не применила ядерное оружие состоит в том, что она очень боится, что у нее нет ядерного оружия. Одно неловкое движение, и остальные участники без колебаний применят свое ядерное оружие (которое, у них гарантированно есть). Что случится со страной на 70% состоящей из вечной мерзлоты (как писал умный человек, "Россия это айсберг из грязи") если по ней шандарахнут на опережение? Она растает. "Владимир Владимирович, что случилось с вашей страной?". Она растяла.

Так что в пепел я не верю. Крыса в углу. Крыса злобна. Но крыса не суицидальна, хотя пытается всех в этом убедить. Крысе, историей с педофилией, уже прямо показали, насколько грязно умеют драться мальчики из хороших семей. Крысу не просто убьют, перед тем как убить крысу будут долго и болезненно мучить. Вместе с крысятами. Да Владимир Владимирович и камарилья, мы про ваши семьи.

Репліки (Всього: 1160 шт.) | в memories | В френди | @



Date:2014-12-14 07:10
Subject:.rz: Kalashnik, or not Kalashnik.
Security:Public

Специфіка української війни компроматів складається як правило в тому, що дуже часто обидві сторони говорять чисту правду. Це значить, що коли умовна Вона говорить «який ти доброволець, ви шайка грабіжників, яка зайнята мародерством та розбоєм», а умовний Він відповідає «да ти підстилка Кремля», то як правило, правда виявляється в тому, що і Він – мародер, і Вона – підстилка.

Цим Україна сильно відрізняється від США часів Марка Твена [link]. Тут не потрібно вигадувати обкрадених сиріт, та без змісту заперечувати перебільшені чутки про власну смерть. Хоча б тому, що сиріт тут не просто грабують, але й ґвалтують акордеоном, знімають з ними порно, підкладають їх під депутатів, щоб далі не поділивши дачку під час розірвання шлюбу виплеснути все це на здивовану публіку, а потім завмерти у договорняку [link].

З іншого боку, щоб дізнатись всі ці подробиці, треба дути анашу на конспіративному сквоті Каддафістів, брати участь у нальотах на обмінники з різними нині статечними членами суспільства та пити горілку з ментами-хабарниками у вірмен на окружній.

Виходить, що сам процес заволодіння компроматом в Україні є одночасно процесом його створення. Найбільш інформовані, за сумісництвом, виявляються найбільш брудними та замазаними.

І немає звідси іншого виходу, тільки 51-й штат, генерал-губернатор від США у Маріїнському палаці та повний неграми київський главк МВС.

::топ-блог::

.

http://none-smilodon.kiev.ua/:





Date:2014-12-03 10:33
Subject:.lj: Про бідну Ментбустер замовлю слівце…
Security:Public

Ну що маленькі бидлобабуїни, сідаємо у вогнища, беремо по кістці мамонта та слухаємо старого сивого бидлобабуїна про справи давно минулих днів, коли мамонти були динозаврами, тундри мангровими лісами, а великі бидлобабуїни спілкувались між собою не користуючись баном та іншим міцголітом.

Саме тоді відбувся історично перший «зашквар» Тані Монтян. Як і все, що відбувається з Танєю, це відбулось відверто нєлєпо: висравшись черговим наїздом на грантоїдів (Таня висирається на них, коли їй не дають грантові гроші) Монтян не розрахувала одного нюансу… грантоїди виклали у мережу чудову фотку з якогось свого двіжу, де Тетяна Миколаївна тихо-мирно спить на лавочці згорнувши своє буремне тіло маленьким, і (як стверджували автори) озонуючим навколишній простір ароматом сечі, калачиком.

«Хто тепер буде з нею спілкуватись?» запитав мене один з українських письменників по асєчці (ICQ, пам’ятаєте таке?) і почав передавати замовлення інших українських письменників на сеанси екзоцизму з показовим вигнанням Тані із коментарів (банити тоді вважалось некомільфо).

Власне кажучи, нові алчущі спілкування з Монтян швидко знайшлись. Знайшлись вони і коли вона «остаточно зашкварилась» з Васєю Цушко. Зашкварилась з виданням свого перекладу через грантожерський фонд «Відродження». Зашкварилась бєзобразною жіночою бійкою (нєльзя етого дєлать, нєльзя!) замість спортивного бою. Оповідками про «бикування без ресурсу» під час майдану. Зараз ось лямурами з «новоросскімі» уркаганами.

Повірте, якщо Тетяна уникне фізичної розправи, то нічим це для неї не скінчиться. Бо Монтян це не адвокат, блоґґер чи «громадський активіст», Монтян це лідер, а за сумісництвом головне божество секти Монтян.

Всі її матюки, та інше домінантне обсцикування лайкою навколишніх, це цирк не для нас. А ті для кого цей цирк, завжди знайдуться.

Інтернет це мільйони йолопів, котрі між собою лаються. І у кожного без виключень йолопа є вороги. І кожен раз, коли Монтян націлює на когось свій «золотий дощ» захоплюючого стилю полеміки, вороги об’єкту Монтянової ненависті отримують шанс поповнити ряди секти Монтян.

Бо ворог мого ворога мій бог.

Так було. Так буде.

І це прекрасно.

::топ-блог::

.

http://none-smilodon.kiev.ua/:





Date:2014-11-17 07:48
Subject:.sm: І це прекрасно.
Security:Public

::топ-блог::

.

http://none-smilodon.kiev.ua/:





Date:2014-10-28 11:32
Subject:.fb: Іловайськ.
Security:Public

Іноді навіть дивовижно, яку кількість неправильних дій мають зробити по черзі і одночасно безліч людей, щоб сталася катастрофа.

Десь читав, що перевірка одного зі сценаріїв аварій на АЕС, вимагала перекрити спеціальним ключем кілька сотень кранів. Саме ця перевірка і призвела до аварії на ЧАЕС. При цьому, просто перекрити ці крани було недостатньо. До цього, дружина одного з операторів влаштувала йому нічний скандал. До цього, один з інженерів демонтував один з тумблерів на пульті управління. До цього, КДБ УРСР обписали стоси паперу протоколюючи порушення при будівництві АЕС. До цього, якийсь ідіот в ЦК вирішив поставити станцію поруч зі столицею союзної республіки. Ну а ще раніше, при проектуванні реактора РБМК-1000 хтось прийняв ряд конструктивних рішень, які й відкрили шлях до початку несправності. Тобто, якби хоч на якомусь етапі було прийнято інше рішення, конкретно ця катастрофа не відбулася б.

Наприклад, якби монтер Вася (монтер з вищою освітою до-речі) не крав спирт для протирання клапанів, то він він би відмовився їх перекривати, а ще б написав доповідну записку, що автор тесту надійності – клінічний долбойоб.

Або, якщо б дружина оператора в цю ніч задумалася б над тим, що її благовірному завтра на чергування і простила йому не винесене сміття, може він би виявив більше пильності.

Або, коли б на перевірку ЧАЕС послали нормального інспектора, то чимала частина недоліків була б виправлена ​​ще до прийомки.

Чим більше читаю про Іловайську катастрофу, тим більше переконуюся що вона відноситься саме до такого типу подій.

За словами Мосійчука, Семенченко вирішив брати Іловайськ самостійно. Тисячі домогосподарок лайкали дії Семенченко тим самим стимулюючи його діяти далі, а інших командирів лізти вперед за славою. За словами Берези, генерал Литвин дізнавшись про російською вторгненні дав наказ на евакуацію підлеглих йому сил (так звана «перша колона»). У відповідь на це, тисячі домогосподарок написали десятки тисяч гнівних коментарів про зрадництво. Чутки про зраду на вищому рівні, спровокували дезертирство одного з батальйонів територіальної оборони.

Пастка закрилася.

Але і цього було мало. В процесі розвитку ситуації, в середовищі волонтерів трапився масовий психоз. Це був справжнісінький психоз, коли десятки тисяч людей, які не мають на це жодного права, вимагають у військових проробити дію, яке їм робити не можна. Ось не можна генералу «СРОЧНО репост ВЫВОДИ» свої війська з «котла». Іноді він може і дозволити своїм силам посидіти в котлі. Іноді він проводить заходи «деблокування». Іноді проводить оточення що оточили сил. Військова справа це ціле ремесло, зі своїми таємницями і навичками.

Але масова істерія вилилася з Фейсбуку і в Києві почало смердіти заколотом. Заколот в політичному центрі воюючої країни, це майже неминучий прихід ворожої армії в її столицю за кілька тижнів. Вище керівництво прогнулося під Інтернет, військові прогнулися під політиків, солдати виконали накази генералів і почали залишати Іловайськ.

Але і це не привело до катастрофи. Міністри оборони України та Росії вступили в переговори. Це викликало нову хвилю обурення «нас зливають» в Фейсбуці. Інтернет заполонили чутки про домовленість щодо добровільного виходу українських військ з Іловайська. В нервовій обстановці, (зі слів Шапошнікова) генерал Хомчак не дочекався підтвердження про закінчення переговорів і повів свої сили на прорив з котла. Росіяни сприйняли це як порушення домовленостей і відкрили вогонь.

І ось тут починається найцікавіше. Хто винен у цій катастрофі? Чи винна дружина оператора в аварії на Чорнобильській АЕС? Чи винна домогосподарка що постила обурені статуси? Чи винен волонтер, який не зміг контролювати свої емоції?

І ось що я думаю: винні.

Залишилося тільки вирішити, кого як карати за це і чи відрізати при цьому пальці за лайки.

::топ-блог::

.

http://none-smilodon.kiev.ua/:





Date:2014-10-10 07:53
Subject:.ua: Не наш вибір.
Security:Public

Якщо проаналізувати агітаційну продукцію партій і блоків на цих виборах, то можна прийти до висновку, що Блок Порошенка просто створений для того, щоб за нього проголосував оптимістичний говножер. Вся його реклама ніби каже: все налагодиться, все обов’язково налагодиться.

Радикальна партія Ляшка, якщо подивитись на фейсбук – ідеальний вибір для розчарованого лайноїда. Нас зливають, любий друже! При владі олігархи! Ляшко – не гей!

Партія «Народний Фронт» це рішення для понурого копрофага. Ну й що, що вони просрали Крим, але ж який рішучий вираз мордашки у нашого головного інтеліґєнта!

«Громадянська позиція» твій вибір, якщо ти – наївний гівноїд. Гриценко великий вояка. Так, ага. Дзеркало тижня – ну дуже чесна газета. З іншого боку, діти у них красиві.

Всеукраїнське Об’єднання «Батьківщина» для тебе, якщо ти – невиправний лайножер. Скільки разів ти вже голосував за неї? Зроби ще раз, ложечку за тата, ложечку за маму.

Партія «Самопоміч» – чудовий вибір для гівноїда ініціативного.
Партія 5.10 – лайноїда МММщика.
Свобода – тупого гівножера.
Правий сектор – гівножера принципового.
Ліберальна партія… ну ти і лайноїд!
Блок лівих сил – не дихай в мою сторону!
Опозиційний блок – хто наклав цю купу?
Сильна Україна – для сильних говножерів.

За кого ж голосувати на виборах? Голосувати на виборах треба за ту партію, членом якої ви є. Вже при спробі вступити в партію ви швидко дізнаєтесь, що жодній українській партії ви нахуй не потрібні. А нав’язуватись патії якій ти не треба зі своїм бюлетенем – ця явне гівножерство.

А гівножерство – не наш вибір.

І це прекрасно.

::топ-блог::

.

http://none-smilodon.kiev.ua/:





Date:2014-10-01 10:48
Subject:.ua: Від Сяну до Дна.
Security:Public

Першим з українців облажався Кравчук. Не вірте в байки про слабкого хитруна Кравчука, Леонід Макарович це безжальний номенклатурний хижак. Коли Росія мутила воду на Кавказі, саме Кравчук подзвонив Єльцину і попередив, що якщо він не прибере руки від Грузії, Україна десантує в Сухумі дивізію та визнає незалежність Ічкерії.

І тим не менш, Кравчук увійде в історію як лошара.

Колись мені розповідали як його розвели. Розповідав спеціаліст з конверсії, з реготом під пивце. Леонід Макарович Кравчук, як і вся номенклатурна еліта УРСР, мав третій у світі ядерний арсенал, одну з найбільших армій в Європі та найсучаснішу економіку зі всіх можливих східніше Берліну. Тим не менш, він жив на кримській дачці з бабкою-покоївкою та їздив на скрипучій чайці, чиї пружини з заднього сидіння при потраплянні колеса в яму боляче вгризались в сраку. Захід дав цим йолопам кредити, навчив їх красти та показав як вкрадене можна витратити.

Третій в світі ядерний арсенал був обміняний на «трьохсотий» Мерседес та убогу хатинку хоббіта в кантоні Цуг.

Мерс швидко зламався. Будинок в кантоні Цуг теж виявився з сюрпризом. За законодавсвтом Швейцарії володіти нерухомістю в Швейцарії можуть тільки громадяни Швейцарії. За три роки будиночок запропонували продати власноруч, або примусово пустити з молотка.

Так закінчився перший похід за Сян першого українського президента.

Леоніда Макаровича посунув прем’єр Леонід Данилович. У Леоніда Даниловича завівся Павло Іванович.

Павло Іванович Лазеренко – особа демонічна. Неймовірної енергії, розуму і волі кримінальний авторитет, що став прем’єр-міністром України.

Справжній український Дон Корлеоне.

Українського дона Корлеоне на Заході виїбали як школярку.

Павло Іванович був знайомий з досвідом Леоніда Макаровича, тому не поніс гроші хитрим і зрадливим європейцям. Павло Іванович вирішив вкрасти достатнього велику суму, загнати її на рахунку в США і купити собі великий маєток на березі якогось з американський океанів.

Павло Іванович облажався.

Як виявилось, сполучені штати гарантують маленьке буржуазне щастя тільки маленькому буржуазному мігранту. Маленький будинок. Маленький капітал. Маленька хонда. Такі самі маленькі друзі і розваги.

Ніхто не потерпить велику хижу рибину за парканом, особливо якщо терпіти її має ще більша і ще більш хижа рибина.

Це не твої мисливські угіддя.

Ти не зможеш все життя жити на цю здобич.

А тут наші карасі.

Павла Івановича Лазаренко американська еліта взірцево-педагогічно зґвалтувала.

Гроші відібрали. Маєток заарештували. Самого Лазаренко катували та звели до стану переляканої тварини.

Що зробили з дочками вам краще і не знати.

Другий гетьман України не втонув у Сяні як Чапаєв в Уралі, але й румунський кордон із золотим телям у кишені не перейшов.

Ріо де Жанейро і білі парусинові штані не дались.

Третій хто пішов на Захід був Кучма. Кучма відправив на захід зятя. Зять почав витрачати на заході гроші.

Картини. Фонди. Громадські ініціативи. Благодійність.

Зятя Леоніда Даниловича – Пінчука Віктора Михайловича ще не посадили.

Але данина за це платиться величезна.

Четвертим за кермо України став Віктор Андрійович Ющенко. Віктор Андрійович Ющенко вчився на заході, Ющенко підготував захід, у Ющенко навіть дружина і та була Заходом.

Всю каденцію Ющенко діяв так, щоб не на хвильку не забувати як це виглядає на заході. Якщо реформа – то нерішуча. Якщо узурпація, то сором’язлива. Якщо завівся свій Лазаренко, то нехай її хтось наступний посадить.

Навіть хабарі Віктору Андрійовичу давали в благодійний фонд, який накупив у потрібним на Заході людей високотехнологічного медичного обладнання і віддав їх ОХМАДІТу.

Підійшов Віктор Андрійович до Сяну, вдихнув вологе повітря зачаклованої річки і вирішив не пливти.

Повернувся в Безрадичі.

П’ятою до Сяну прийшла Тимошенко. Тимошенко вирішила одразу йти до західної еліти та зачарувати її. Діаманти, бенкети, сумісні фотографії в дорогому глянці, дорогі подарунки.

Лобістські компанії. Вечірні сукні. Яскраві промови. Подарунки.

Знову діаманти. Смарагди. Перли. Підбори. Вечірки на орендованих віллах. Подарунки.

Жодної нерухомості. Жодної своєї великої компанії. Подарунки.

Рахунки. Офшори. Острівні Банки. Подарунки.

Юлія Володимирівна зачарувала захід. Та коли Віктор Федорович Янукович зробив з нею те саме, що Захід зробив з Павлом Івановичем Лазаренко, виявилось, що зачарований екзотичною принцесою-крадійкою захід ніяк їй не допоможе.

Шостим гетьманом України стала людина добра. Акордеоніст. Водій. Суперлазаренко. Віктор Федорович Янукович.

Якщо Лазаренко возив людей у багажниках, Янукович возив у багажниках тих, хто возив людей у багажниках.

Янукович одразу зрозумів правила гри і з першого дня у булави будував свої Безрадичі – Межигір’я. У його межигір’ї було все, і Україна, і Росія, і Європа і обидві Америки.

Його межигір’я було в Україні, оточене Україною та під охороною України.

Його межигір’я було такою твердинею, що він насмілився дати принизливого ляпаса Заходу.

Межигір’я пало. Межигір’я у Віктора Федоровича Януковича забрали разом з Україною.

До Сяну підійшов Порошенко.

Порошенко на цьому пості людина унікальна. Він перший хто прийшов до влади вже заможний.

Він перший хто в Україні побудував нефінансовий бізнес «з нуля».

Він перший українській підприємець топ-рівня хто є підприємцем другого покоління.

Він перший хто свідомо їздив на старенькому мерсі.

Перший вирвав собі зуби і зробив голлівудську посмішку.

Перший зробив пізніх еко-дітей.

Навіть довбаний Порш-Каєн, на решту від яких зараз дають Лексуси і той був перший завезений в Україну Петром Олексійовичем Порошенко.

А ще він перший прийшов до влади з чіткою ціллю.

Його ціль не гроші. У нього є гроші.

Його ціль не безпека. Бізнес Порошенко не передбачав його легке віджимання за брудні кошти.

Його ціль навіть не понад-ідея, яка була у Віктора Андрійовича Ющенко і яку він далі будує у Безрадичах.

Ціль Петра Олексийовича Порошенко – Вічність.

Точніше шматочок Вічності.

Точніше місце у локальному, сучасному, західному шматочку політичної Вічності.

Порошенко хоче отримати для своєї сім’ї місце в західному політичному істеблішменті.

Фактично, Порошенко це новий Ієремія Вишневецький, а Захарченко і Болотови – нова запоріжська чернь, ДНР/ЛНР натхненні половецькими ханами татарські орди.

А ми всі з вами – уніати.

Петро Олексійович Порошенко вважає себе чи то воєводою Київським, чи то наказним гетьманом. Його завдання – підкорити українську стихію. Його нагорода – місце в європейській еліті.

Тому корпорація «Рошен» продається через Ротшильдів.

Тому він не звертає уваги на на народ, ні на тубільну еліту.

Тому у нього можуть лише два образи майбутнього:

1. Віддати Україну єврею-орендарю.
2. Побудувати на її місці Південну Корею.

Який саме шлях він обере ми остаточно дізнаємось не скоро.

Не буває «нових Кеннеді» без династичних шлюбів.

Перший син Порошенко вже зайнятий. Другий син і дочки стануть повнолітніми у 2018 році.

Шлюб з американцями – буде вам новий Ізраїль, шлюб з якимись завалящими баронами з Австрії – будемо платити за вхід до церкви.

Що вирішить причаклований Сян?

::топ-блог::

.

http://none-smilodon.kiev.ua/:





Date:2014-09-07 00:01
Subject:.fb: Пейсбучне.
Security:Public

Фейсбучний ховражок має два стани функціонування: «ааа! ми програємо АТО, легіони вбитих, резервів немає!» та «ааа! припинення вогню! це зрада, нас зливають». Хоча ні, є ще третій стан: «ааа! ми програємо інформаційну війну».

Й так по колу. Інформаційна війна>нас зливають>котел. Потрібна підмога>інформаційна війна>нас зливають. Нас зливають>Порошенко оголоси війну Росії>пропаганда бреше.

Істину кажу вам, ситуація на фронті значно покращиться, якщо розстрілювати кожен день по блоггеру, а ще десяток примусово мобілізовувати за лайки.

І це прекрасно.

::топ-блог::

.

http://none-smilodon.kiev.ua/:





Date:2014-07-20 08:44
Subject:.ru: Брехня.
Security:Public

Знаєте де в СРСР проходив кордон між УРСР та РСФРР? Не по Криму, Донбасу чи Таган-Рогу. Кордон між Україною та Росією у СРСР проходив по партійним зборам комуністів.

Партійні збори в Україні це нудне формальне дійство. Ніхто з учасників в нього не вірить. Оратор виступає для галочки, порушник партійної дисципліни кається для галочки, всі присутні сидять для галочки, нудьгують, вирішують кросворди, а іноді не витримують і вголос пускають кпини над особливо кострубатими вивертами радянської пропаганди. Задні ряди регочуть, передні ховають посмішки, лектор робить вигляд що нічого не почув.

В Росії все по-іншому, в Росії збори первинного осередку комуністів це Шустер. Люди ошатно одягались, товариські суди були не фікцією, комуністичні ватажки робили полум’яні промови, алкоголіки щиро каялись, робітники аплодували, а соціально-активні жіночки публічно осуджували щось там, що прийнято було публічно осуджувати.

І що тут найцікавіше… потім всі ці люди йшли додому, сідали на кухні за горілкою з українцями і говорили правду. Що пропаганда забрехалась, що заводи розвалюються, що навколо тотальні блати та крадіжки. І слухали українців, до яких ставились з недовірою, бо ті на кухнях говорили так, що і на кухні говорити не можна.

Зараз ми маємо теж саме. Троллі-єдинороси це партійний актив, вони працюють по методичці. Хлопчики-кар’єристи та соціально-активні жіночки замолюють прогули коментарями. Аплодисменти натовпу це лайки.

Але є одна суттєва відмінність між цією ситуацією і застоєм, українців вигнали з кухні. Ми нарешті змогли переконати росіян, що ми іноземці, а нікому не прийде в голову говорити «за правду» в присутності не те що німця з ГДР чи югослава, але й естонця.

Але кухня нікуди не ділась.

Саме тому нас вбиває фантасмагоричність російської брехні. Це наші родичі, ми вміємо розмовляти з ними на одній мові, але вони нахабно нам брешуть.

Ми їм «закінчуй про супутник та Гагаріна, давай краще про ковбасу по-блату та дефіцит туалетного паперу», а вони нам ініціативний блиск в очах і довгу цитату з «Целіни», «Малой зємлі» і що там ще написав Брєжнєв.

Але правда нікуди не ділася. Росіяни брешуть. Вони знають що вони брешуть. Вони знають що за брехню доведеться відповідати.

І їм страшно. Їм страшно так, як ніколи не буває нам страшно, коли ми чуємо про підготовку російського нападу. Бо коли нам страшно, ми розчиняємо пінопласт в ацетоні, а коли росіянам страшно їм лишається лише відчай.

Брехня і відчай.

Відчай і брехня.

І це прекрасно.

::топ-блог::

.

http://none-smilodon.kiev.ua/:





Date:2014-07-09 12:55
Subject:.ua: Реприватизації псто.
Security:Public

У чудовій науково-фантастичній стрічці Oblivion, яка побачила світ у 2013 році, є прекрасний момент. Оператор командного містка (яка є насправді космічного масштабу мислячою машиною-паразитом) регулярно питає у своїх підлеглих «Ви досі ефективна команда?». В момент коли команда припиняє бути ефективною, в її сторону вилітають дрони та фізично знищують її.

Східноєвропейська (українська та російська) олігархія також є паразитом, але соки вона висмоктує не з планет, а з підприємств.

Саме тому, для прикладу, українських олігархів дуже смішать різні топ-100 найзаможніших (як створені для розводу на бабки лохів з тридцятого по соте місце). Українські олігархи не відчувають себе власниками цих фабрик, газет та пароходів. Всі ці Коломойські, Єфрємови та Ахмєтова контролюють їх роботу і вважають своєю виключно виручку, яку їм вдається вилучити не сильного пошкодив підприємство.

Звичайно, у цих людей є і власні бізнеси. Банки, мережні заправок, будівельні майданчики, торговельні-розважальні центри та кондитерські імперії. Це своє. Це побудовано з нуля.

А ось ГОКи, ТЕЦи, Припортові заводи та коксові батареї це сало, що переходить з рук в руки по колу, і має липнути до рук рівно настільки, наскільки кусень сала має лишатись куснем сала.

Звідси і мем рівня «ефективної команди» – «ефективний власник». Ефективний власник/менеджер це людина, яка контролюючи сало здатна охороняти цілісність шматка не дивлячись на жирність долонь. Поки власник ефективний, його прізвище з’являється в топ-300 безкоштовно і йому малюють мільярдні капітали, як тільки ефективний власник припиняє бути таким у колективній свідомості олігархату, в його сторону вилітають дрони з дублікатами печаток, рішеннями печерського районного суду та протоколами зборів міноритарних акціонерів.

Так ось до чого це я… Сергій Лещенко, коли Коломойський пропонує щось зробити з Укртелекомом це не месідж для нас «грабуй награбоване», це месідж для Ахмєтова. І звучить він так:

- Рінат, мені здається тобі час вирости з коротеньких штанців общака Алекса Грека та взяти відповідальність на себе. Бо мені починає здаватись що ти не ефективний власник.

::топ-блог::

.

http://none-smilodon.kiev.ua/:





Date:2014-06-19 13:44
Subject:.rz: Конструктиву псто.
Security:Public


Закон України

Про зону терористичної небезпеки

Стаття 1. Мета та завдання закону.

Закон України про зону терористичної небезпеки встановлює правовий режим зони терористичної небезпеки, порядок управління зоною терористичної небезпеки, а також права та обов’язки осіб що опинились на території зони терористичної небезпеки.

Метою виконання цього закону є відновлення контролю на частинами Луганської, Донецької областей що піддались дестабілізаційному впливу організованих злочинних угрупувань, встановлення легітимної державної влади над АР Крим, а також профілактичні заходи щодо управління іноземними територіями дозвіл на яке надав легітимний уряд суверенної держави до якої відноситься відповідна територія, а також за мандатом міжнародних організацій.

Стаття 2. Сфера регулювання цього закону.

Цей закон розповсюджується на території зон терористичної небезпеки що визначенні конституційним складом Верховної Ради України за поданням Президента України за погодженням з спільною колегією Верховного та Конституційного судів України.

Стаття 3. Визначення термінів.

Зазначені терміни вживаються у цьому законі в наступному значенні:

Дистрикт — географічно визначена адміністрацією зони терористичної небезпеки частина округу зони терористичної небезпеки, що має свій порядковий номер, ступень терористичної небезпеки та окремо визначений режим.

Дрони — автоматичні системи розвідки та ведення бойових дій. Дрон може бути автономним (самокеровані) і керованим. Приватним випадком дрону є керована ракета.

Година комендантська — визначений адміністрацією округу проміжок часу на добу, впровж якого порядок появи в громадських місцях визначений статусом дистрикту.

Вигнання — визначена рішенням дистрикту міра впливу на порушника режиму терористичної небезпеки, що полягає в примусовому переміщенні особи в дистрикт з гіршим ступенем терористичної небезпеки.

Вплив фізіологічний — добровільно обрана тілесна міра покарання, на яку за бажанням особи може бути замінені інші покарання.

Парканний обов’язок — регламентовані адміністрацією дистрикту інженерні роботи, з підтримки в належному стані, ремонту та укріпленні захисних огороджень дистрикту.

Санітарні зони забезпечення — визначенні в належному порядку зони забезпечення, мінні поля, охоронювані об’єкти інфраструктури, дороги, території підприємств на яких заборонено проживання громадян, а перебування на яких регламентується адміністрацією зони терористичної небезпеки.

Ступінь терористичної небезпеки— визначена за критеріями, поділена на п’ять частин градація що визначає наближеність до стану правопорядку окремої географічно визначеної та адміністративно закріпленої території.

Стаття 4. Порядок встановлення зони терористичної небезпеки.

Зона терористичної небезпеки встановлюється кваліфікованою більшістю від конституційного складу Верховної Ради за поданням Президента України.

З моменту підписання президентом України подання щодо визнання певних територій зоною терористичної небезпеки голова Верховної Ради України скликає позачергову сесію Верховної ради України.

У випадку якщо на момент підписання подання тривала чергова сесія Верховної Ради, вона за рішенням голови Верховної Ради закривається.

З моменту оголошення про підписання подання про визнання території зоною терористичної небезпеки і до його остаточного розгляду, депутатам верховної ради забороняється залишати приміщення Верховної Ради.

Не пізніше наступного дня після підписання подання, президент скликає спільну колегію суддів Верховної і Конституційного судів України.

Колегія підтримує, або відхиляє подання президента України.

Підтримане подання президента розглядається верховною радою України впродовж трьох днів.

У випадку, якщо впродовж трьох днів Верховна рада не може зібрати дві третини від свого конституційного складу, або відсутнє керівництво верховної ради, або верховна рада не може зібратися на своє зібрання, подання вважається прийнятим верховною радою автоматично.

Стаття 5. Подання про визнання території зони терористичної небезпеки.

Подання про визнання території зоною терористичної небезпеки готується президентом особисто.

Подання має містити географічні координати зони, її поділ на округи, кількість та розміщення дистриктів.

Одночасно, зоною терористичної небезпеки можуть бути не більше третини від території України.

Стаття 6. Зони терористичної небезпеки за кордоном.

Подання про встановлення зони терористичної небезпеки підписується президентом на звернення легітимного уряду суверенної держави в тому самому порядку, що і зони терористичної небезпеки на території України.

Площі зон терористичної небезпеки за кордоном не враховуються в ліміти на площу зон терористичної на території України.

Рішення про встановлення зони терористичної небезпеки за кордоном на термінове подання Організації Об’єднаних Націй розглядається президентом України одноособово.

Стаття 7. Українська діаспора в зонах терористичної небезпеки за кордоном.

Адміністрація зони терористичної небезпеки за кордоном зобов’язано всемірно сприяти розвитку наявних українських діаспор, розвитку української мови та української культури та українізації в зоні терористичної зони за кордоном.

Стаття 8. Адміністрація зони терористичної небезпеки.

Адміністрація зони терористичної небезпеки складається з двох керівників.

Керівники зони терористичної небезпеки призначаються президентом України.

За спільним поданням обох керівників зони терористичної небезпеки Президент призначає керівників округів.

Стаття 9. Округ зони терористичної небезпеки.

Округ зони терористичної небезпеки відповідає виборчому округу і не може бути більше найбільшого і менше найменшого виборчих округів на території поза межами зони терористичної небезпеки.

Стаття 10. Дистрикт зони терористичної небезпеки.

Квазіадміністративна територія суцільної забудови зони терористичної небезпеки об’єднана на підставі спільного географічного та економічного зв’язку, що має огорожу, номер та визначений ступінь терористичної небезпеки.

Стаття 11. Порядок визначення ступеню терористичної небезпеки дистрикту.

Ступінь терористичної небезпеки дистрикту визначається керівниками зони терористичної небезпеки на підставі оперативної інформації.

Ступінь терористичної небезпеки переглядається три рази на рік на підставі квартального звіту округів.

Округи що впродовж трьох кварталів поспіль мають статус зони першого ступеню терористичної небезпеки за результатом референдуму в окрузі виключаються з зони терористичної небезпеки.

Стаття 12. П’ятий ступінь терористичної небезпеки.

Найбільший ступінь терористичної небезпеки що виявляється в:

а. Наявності іноземних військових підрозділів.
б. Оголошенні території частиною суверенних держав-агресорів чи невизнаних республік.
в. Відсутністю українських регулярних частин.
г. Використання терористичними групами авіації, бронетехніки.
ґ. Перебування економіки дистрикту більш ніж на 50% в тіні.

Стаття 13. Четвертий ступінь терористичної небезпеки.

Дуже небезпечний ступінь терористичної небезпеки виявляється в:

а. Наявності неконтрольованих Україною озброєних груп.
б. Оголошенням окремими особами себе сомороголошеними мерами і підкоренням частини населення самозванцям.
в. Нападами з використанням зброї на регулярні українські частини.
г. Використанням тяжкого стрілецького озброєння, самохідних машин, артилерії.
ґ. Зникненням чи знищенням промислових підприємств на території дистрикту.

Стаття 14. Третій рівень терористичної небезпеки.

Небезпечний ступінь терористичної небезпеки виявляється в:

а. Наявності незаконних політичних угрупувань.
б. Відсутності на установах влади державної символіки, невикористання владою української мови.
в. Блокуванні органів влади, регулярних військових частин.
г. Нападами на регулярні українські частини з використанням автоматичної, легкої стрілецької та травматичної зброї.
ґ. Консервацією чи нерегулярною роботою на території дистрикту промислових підприємств.

Стаття 15. Другий рівень терористичної небезпеки.

Потенційно небезпечний рівень терористичної небезпеки виявляється в:

а. Проведенні неузгоджених масових зібрань.
б. Корупцією, нелояльністю в місцевих органах влади.
в. Диверсіях, таємних нападах на органи влади, військові частини, працюючі підприємства.
г. Нападами на регулярні частини з використанням підручних предметів, каміння, фарби, листівок розкладаючої агітаційної продукції.
ґ. Несумлінною сплатою податків підприємствами та громадянами дистрикту.

Стаття 16. Ступінь терористичної небезпеки першого рівня.

Дистрикт ступеню терористичної небезпеки першого рівня це лояльний дистрикт що межує з зонами терористичної небезпеки другого і більше рівня.

Перший рівень терористичної небезпеки виявляється у відсутності всіх інших рівнів терористичної небезпеки, також у:

а. Щоденному і всенародному проведенні процедури ранкового підняття національного прапору з виконанням державного гімну.
б. Повному і всеосяжному використанні державної символіки і державної мови в органах влади.
в. Всенародному нічному патрулюванні вулиць з метою запобігання диверсіям, провокаціям та терористичним актам.
г. Добровільним квартируванням учасників регулярних частин в помешканнях членів громади дистрикту.
ґ. Повню і сумлінною роботою підприємств не менш як 16 годин на добу.

Дистрикти ступеню терористичної небезпеки першого рівня об’єднуються у виборчі округи, які обирають своїх представників до Верховної Ради України на рівні з іншими територіями України.

Комендантська година у дистриктах першого ступеню терористичної небезпеки відсутня.

На територіях дистриктів першого ступеня терористичної небезпеки дозволено провадження ліцензійних видів діяльності.

Мешканці дистриктів першого ступеню терористичної небезпеки за вчасним погодженням антидиверсійним, антитерористичних та антипровокативних заходів, можуть реалізовувати право на свободу зібрань.

Мешканці дистриктів першого ступеню терористичної небезпеки можуть бути присяжними у суді.

Мешканці дистриктів першої ступеню терористичної небезпеки мають право на автоматичну вогнепальну зброю.

Порядок здійснення господарської діяльності на територіях дистриктів першого ступеня терористичної небезпеки нічим не відрізняється від загального порядку ведення господарської діяльності окрім виконання вимог щодо забезпечення додаткових антитерористичних дій.

Стаття 17. Правове забезпечення діяльності зони терористичної небезпеки.

Функціонування зони терористичної небезпеки визначається конституцією України, цим законом, поданням президента України про встановлення зони терористичної небезпеки, а також спільними актами керівників зони оформленими у підписані обома керівниками індикти.

Стаття 18. Покарання за порушенні індиктів.

Мешканці зон терористичної небезпеки не відбувають покарання за вчинені на території зони порушення у місцях позбавлення волі.

Стаття 19. Індикти.

Виключно індиктами регулюється поряд вигнання, фізіологічного впливу, порядку використання дронів та комендантської години в дистриктах.

Стаття 20. Санітарні зони.

Примусове відселення з санітарних зон відбувається в порядках визначених індиктами.

Санітарні зони можуть бути відсутні виключно між дистриктами ступеню терористичної небезпеки першого рівня.

Санітарні зони між зонами другого ступеню небезпеки і зонами першого та другого рівня не можуть бути меншими за подвійну висоту паркану між ними.

Відстань між парканом дистрикту третього і більше рівнів і дистриктами першого-другого рівня не може бути меншою за сто метрів.

Наявність будь-яких об’єктів між парканами що вищі за сам паркан — забороняється.

Санітарні зони навкруги зон ступеню терористичної небезпеки вище трьох не можуть бути меншими за кілометр.

В санітарних зонах четвертого та п’ятого рівня терористичної небезпеки забороняється утримання дерев, будівель та комунікаційних споруд.

Санітарні зони дистриктів п’ятого рівня, та санітарна зона між дистриктами п’ятого рівня небезпеки і державним кордоном облаштовується додатковим парканом.

Стаття 21. Порядок скасування режиму зони терористичної небезпеки.

Зона терористичної небезпеки на території України скасовується автоматично після обрання депутатів у Верховну Раду України зі всіх її округів.

Зона терористичної небезпеки за кордоном скасується одноособовим рішенням президента України.

Стаття 22. Порядок проведення виборів президента України в зоні терористичної небезпеки.

Мешканці зони терористичної небезпеки беруть участь у виборах президента України на дільницях поза межами зони терористичної небезпеки.

Стаття 23. Порядок вступу в силу цього закону.

Цей закон вступає за пів року з моменту його прийняття Верховною радою та підписання президентом України.

За цей строк, держава створює коридори для залишення зони терористичної небезпеки громадянами України.

Громадяни України що виявили бажання залишити зону терористичної небезпеки оселяють у фільтраційних майданчиках, які пів року за вступом цього закону у силу функціонування як зони терористичної небезпеки ступеню один.

Голова Верховної Ради: (ПІДПИС)
Президент України: (ПІДПИС)

::топ-блог::

.

http://none-smilodon.kiev.ua/:





Date:2014-06-11 10:48
Subject:.ua: Корінь Зла.
Security:Public

Чим відрізняються обидві українські «революції» (2004-го та 2013-го) від «Славної революції» в Англії, війни за незалежність США чи «Великої Революції» Франції? У наших народних хвилювань не було ідеї. Якщо відверто, то ідея була, але ідея глибоко персоналізована, у 2004 році вона звучала «не пустити Януковича в крісло», а у 2013 «турнути Януковича з крісла». Були і паралельні мотиви, у вигляді: 1. Вступу в Російську Федерацію Європейський Союз; 2. Насмиканих з Інтернету цитат доктора телемедицини Богомолець; ну і звичайно 3. Великого і страшного Межигір’я, де катують бідних Тань Чорновіл та обсипають срібляниками Тань Монтян.

Власне це і зумовило назву останнього українського повстання «революцію гідності». За що ви стояли? За гідність? В чім ця гідність виявляється? Аааа…уууу…мммм…ну корупція, так жити не можна… ах, да! Межигір’я.

Словом, «ваш пост огорчаєт нєгров» і взагалі, це питання нівечить пам’ять небесної сотні, земної тисячі та якоїсь іншої хуйні.

Висновок: ідеї немає. А немає ідеї виключно тому, що немає розуміння того, у чому саме ми живемо, чому так жити не можна.

Тому почнемо з самого початку. Англосаксонська соціологія поділяє суспільство на три страти. Ці страти: Upper class (Вищий клас), Middle class (Середній клас) та Lower class (Нижчий клас). В свою чергу, якщо ми подивимось на кожен клас, він також ділиться на частини. У Вищий клас умовно зараховують олігархію, родову аристократію та celebrity (що сумнівно). Середній клас поділяють на Вищий Середній та Нижчий Середній класи. Нижчий клас умовно ділять на пролетаріат та маргіналів (декласованих, злочинців). В свою чергу, ця класифікація має долі умовностей. Так, кваліфікований робітник (синій комірець) в останній час став частиною як мінімум Нижчого Середнього класу, а офісна робота в сучасному світі стає формою велферу (welfare, соціальної допомоги), таким чином клерки (службовці, новомодно-російськи – «креаклы») маргіналізуються, що не важливо.

Головне тут інше. Вся ця система вкладається у струнку соціальну піраміду. На вершині цієї будівлі знаходиться Вищий клас, який складає 1-2% популяції, він опирається на Вищий Середній клас, якого в нормальному суспільстві біля 15%, решта суспільства поділяється між Нижчим Середнім класом (куди у англо-саксів за визначенням відносяться в тім числі вихідці з дна, скоробагатьки, 99% євреїв, більша частина артистів та спортсменів… словом, головні споживачі Великих Чорних Позашляховиків) та Вищим Нижчим класом, який, як вже згадувалось, має тенденцію до перетікання у Вищий Середній клас та до люмпенізації залишків пролетаріату).

Україна в цьому плані різко відрізняється від Британії чи США і за суспільною структурою більше схожа на країну Африки.

Українське суспільство складається з 300-450 домінантних сімей (племен, кланів), що контролюють 90% ресурсів та всіх інших, що хаотично перемішуються між Lower middle class та інституалізованим соціальним дном у вигляді рабовласницьких анклавів так званих «місць відбування покарання».

При цьому, ці 300-450 племен мають приблизно по 100 членів в кожнім, де кожен конкретний учасник зграї може виконувати роль як олігарха, так і спадкової номенклатури (ерзац родової аристократії) чи навіть співати-танцювати-малювати видаючи себе в знятих на гроші татуся музичних відео-кліпах за селебріті.

Таким чином, замість структури:

- Upper class 1%-2%
- Upper middle class 10%-15%
- Lower middle class 35%-50%

Ми маємо структуру:

- Upper upper class 0,1%
- Lower middle class 49%
- Underclass 50%

Це і є та сама феноменальна українська соціальна рівність та працюючий український соціалізм [link] про які я пишу всі ці роки. Це типова конструкція для штучної африканської держави, де певна кількість племен негрів разом з «незалежністю» отримують контроль на колоніальним апаратом і грабують за його допомогою інших негрів поки, аж коли колоніальний апарат не розвалиться вичерпавши силу управлінської інерції закладеної в нього метрополією.

Нарешті, ми підходимо до ще більш цікавого феномену: Upper upper class в англо-саксонських країнах також є і його також біля 0,1%. Це так звана родова аристократія, яка в Країнах Співдружності (Commonwealth realms) має різні феодальні титули, а в Сполучених Штатах представлена цікавими сімействами штибу Кеннеді, Бушів чи навіть Рокфеллерів. Цей Upper upper class спирається на Upper class якого 1%-2% і з яким відбувається достатньо кволий, але обмін людським ресурсом (приклади: сім’я Гейтсів та Стіві Джобс).

Український Upper upper class також спирається на певний прошарок. Його також біля 1%-2% – т.ч. біля 450 000 – 900 000. Цей прошарок – МВС з сателітами (Прокуратура, СБУ, тощо). Це соціальний прошарок є в кращому випадку Нижчим Середнім класом і активно обмінюється кадрами з маргіналітетом.

За дивним збігом обставин, ці структури є залишком радянського колоніального апарату [link].

Таким чином, замість 2 млн. американських мільйонерів, які живуть на техаських ранчо та у маєтках Нової Англії, український Вищий Вищий клас спирається на 450 000 міліціонерів, які живуть в гуртожитках, казармах та оформлених на тещ котеджах й грабують інше населення на догоду недолугій помісі алігархату, селебріті та спадкової номенклатури.

І тепер час повернутись до «Славної революції», «Війни за незалежність» та «Великої» разом з «Жовтневою» революцій.

Олівер Кромвель жорстоко (на рівні геноциду) розчавив бунт Ірландії, яка підтримувала «єдиного легітимного короля» Карла І Стюарта. Не дивлячись на те, скільки разів ранні США губили свої столиці, англійські колоніальні війська були знищені засновниками держави. Епічне мочілово над дрібною аристократією, яку здійснив Робесп’єр, навіть описувати не треба.

Навіть російські більшовики, чітко знали на кого вони опираються і на кого опирається соціальна піраміда Імперії Романових.

Український Нижчий Середній клас, який під орудою ображеної третини Вищого Вищого класу здійснив постання проти двох Третин Вищого Вищого класу, що спирались на декласованих суб’єктів з органів колоніального управління та криміналітету:
а. не знає свого ворога;
б. не готовий корінним чином змінювати соціальну структуру;
в. втратив шанс фізично знищити опору власної еліти і замінити її собою.

Це, а не таємничий кремлівський «апарат ведення психологічної війни» змушує вас відчувати себе зрадженими і розбитими.

Це і є Корінь Зла.

::топ-блог::

.

http://none-smilodon.kiev.ua/:




browse
my journal
PR