December 6th, 2006

cyber-punk

.rz: Роман.

"Він сидів у кав'ярні та пив чорну каву, з елегантної філіжанки заїдаючи запашним, ще гарячим круасаном...".

Немов вириваючи з творчого процесу, загрозливо забулькотів шлунок. Митець відкусив біляша та сьорбнув гидотне, ймовірно змішане з "галкою" нескафе. Пластиковий стаканчик підлуснув, синтетичним звуком в долоні. Ще раз булькнув шлунок.
"Його день тільки починався, за мить, лише за якісь п'ятдесят хвилин, невблаганна доля мала повести його на зустріч власному майбутньому. Щось було символічне у залізнім птасі конкорда, що роздираючи небесну блакить, розривав у його думках простір та..."

"Шановні Пасажири! Автобусний маршрут Мелитиполь-Вишневе затримується на півгодини".
"Його день тільки починався, за мить, лише за якісь сто двадцять хвилин...".

Кава скінчилась. Митець акуратно загорнув біляш у целофановий пакет та поклав його у карман.
"Вже за годину його чекав легкий ланч. Свіже вичавлений апельсиновий сік, яєчня з хрумким беконом, та ламка, запашна булка..."

Поряд, старий скуйовджений ЛАЗ кхекнув чорним димом та заглох. Перемащений мастилом водій у безнадії поліз в його трудярський, автобусно-пасажирський зад з гайковим ключем.
"Його день тільки починався, за мить, лише за якісь декілька годин..."

Йшов тридцять сьомий рік життя та п'ятсот двадцять третя сторінка незакінченого роману. Митець ще раз згадав про залишок біляша. Шлунок булькнув.